будни львовской русофобии
Sunday, 30 October 2016 00:24Діставшись до таверни - рубленого будинку, що стояв осторонь від інших,- Коля зайшов до шинку ходою людини, яка страшенна поспішає.
- Агов, Миколо!
Коля знав, що, коли його називають повним ім'ям, нічого доброго не жди.
- Слухаю, сер!
- Підійдіть сюди. Ви, сер, як завжди, спізнилися. Чому?
- Я спинився на Краківський послухати Єгора Лєтова!
Учитель аж остовпів і розгублено втупив очі в Колю. Гомін у шинку затих. Усі були зачудовані: чи він при своєму розумі, цей відчайдух?
- Ви... ви що? - перепитав учитель.
- Вуличні музики грали "Русскоє полє експєрімєнтов", то я зупинився послухати.
Помилки бути не могло.
- Пане Миколо, це найзухваліше зізнання, яке я будь-коли чув. За таку провину лінійки мало. Зніміть куртку!
- Агов, Миколо!
Коля знав, що, коли його називають повним ім'ям, нічого доброго не жди.
- Слухаю, сер!
- Підійдіть сюди. Ви, сер, як завжди, спізнилися. Чому?
- Я спинився на Краківський послухати Єгора Лєтова!
Учитель аж остовпів і розгублено втупив очі в Колю. Гомін у шинку затих. Усі були зачудовані: чи він при своєму розумі, цей відчайдух?
- Ви... ви що? - перепитав учитель.
- Вуличні музики грали "Русскоє полє експєрімєнтов", то я зупинився послухати.
Помилки бути не могло.
- Пане Миколо, це найзухваліше зізнання, яке я будь-коли чув. За таку провину лінійки мало. Зніміть куртку!