gns_ua: (Default)
[personal profile] gns_ua
Тоді, у 2004, багато було зворушливих моментів. Я хочу згадати один епізод, що йому саме зараз, першого грудня, минуло рівно дев'ять років.

Я тоді працював у другому турі спостерігачем на одній з дільниць, далі брав участь у запорізьких акціях протесту, а на другий тиждень вирушив у Київ до друзів. Хоч подивитись, як же ж там воно насправді робиться все.

Пам'ятаю те морозне свіже повітря, за яким йшла відлига. Ну от їхав на той-таки Майдан, с помаранчевою, звісно, стрічкою на пальті. Біля входу до метра мене хтось хапає за рукав, рвучко обертаюся - згорблена бабуся з візком.

- Синку, а чи не туди ви збираєтесь?

- Та куди ж ще, - посміхаюся я.

- Осьо, для хлопців, що змогла. -- І тицяє мені величезний пакет, повний печива. -Сама вже не доїду, старенька.

-- А.... А від кого? - по-дурному перепитав я.

-- Та віддайте там, скажіть від баби Галі. - Я мовчки дивився, стара наче щось хотіла ще сказати, та забракло слів. Махнувши рукою, вона пошкандибала геть.

Я стояв і дивився услід, а у горлі стояв клубок.

А потім їхав містом, тримаючи той пакет так, наче то була найбільша святиня. На все життя, мабуть, закарбувалося те дивне відчуття.

2013-12-01 10:13 (UTC)
- Posted by [identity profile] tassadar-ha.livejournal.com
Було неймовірно.

2013-12-01 18:58 (UTC)
- Posted by [identity profile] gns-ua.livejournal.com
От реально, уявляв собі, як там що може статися дорогою, вирішив, що можу втратити документи, телефон, все інше, а от саме це маю доправити за будь-яку ціну. Бо це не моє, бо не можна зрадити людину яка ніколи навіть про то не дізнається.

Смішно, коли вдумаєшься, а тоді я цілком серйозно готувався боронити свій вантаж, як той юний барабанщік.

І ще розмірковував, що за оцю світлу мить - я всій тодішній підарасні маю довічно дякувати. І ніколи не повинен пробачити, водночас.

2013-12-08 00:48 (UTC)
- Posted by [identity profile] ukrfan.livejournal.com
Так.

2013-12-07 22:03 (UTC)
- Posted by [identity profile] vova-comment.livejournal.com
Є в нас хороші, добрі люди. Але ми чомусь ховаємо свої добрі якості, показуємо їх лиш в важкі часи. От як хотілося, щоб після вигнання іга, ми такі залишилися добрими і усміхненими людьми, лиш з хорошими якостями.

2013-12-07 22:09 (UTC)
- Posted by [identity profile] gns-ua.livejournal.com
Бо маємо бути циніками, це звичайна захисна реакція. Лише-от коли зриває запобіжники, - стаємо щирими, усміхаемось одне одному, не ховаємо почуттів.

Може так потроху навчимось :)
Edited 2013-12-07 22:10 (UTC)

2013-12-07 22:16 (UTC)
- Posted by [identity profile] vova-comment.livejournal.com
Дай Бог! Дійсно в такі моменти стаємо щирими українцями:)

2013-12-07 22:05 (UTC)
- Posted by [identity profile] muziker.livejournal.com
і хто б тепер сказав про українців ,що наша хата с краю? Ми нереально виросли як нація і продовжуємо рости, певно це і є головний здобуток майданів

2013-12-07 22:14 (UTC)
- Posted by [identity profile] gns-ua.livejournal.com
Ростемо. Скільки вже я доносив людям за ці роки, що те чого ми здобули - зростанням ВВП не вимірюється, бо взагалі в іншій площині.

Profile

gns_ua: (Default)
gns_ua

April 2017

M T W T F S S
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930

Expand Cut Tags

No cut tags

Style Credit